Події

Для сучасного ЗДО потрібні висококваліфіковані педагоги, які мають бути в постійному пошуку найбільш ефективних шляхів і засобів вирішення завдань навчання, виховання і розвитку дошкільнят.   Вирішення цих завдань потребує удосконалення  методичної роботи, систематичного озброєння педагогів міцними і глибокими знаннями, підвищення ефективності їхньої праці. Для  вирішення  завдання підготовки вихователів до  творчого впровадження  інтерактивного особистісно орієнтованого освітнього процесу вся методична робота ЗДО спрямована на  постійний  пошук сучасних форм і методів роботи, залучення педагогів до активної професійної діяльності, самоосвіти.

Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів. Тому головне в методичній роботі закладу − надання систематичної, своєчасної і достатньо практичної допомоги вихователям.

Також  однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності в закладі  – це  заохочування  педагогів до високих досягнень в обраному ними напрямі роботи. Результатом цієї діяльності  є якісні зміни в роботі  ЗДО.

Згідно плану освітньої роботи у ЗДО з метою упровадження нових методів, складових частин сучасних технологій навчання було проведено Воркшоп – майстерня за темою: «Збагачення сенсорного досвіду дітей переддошкільного віку» вихователем Перфілової О.С.

«Педагог — це творча особистість», –  за словами видатного педагога Василя Сухомлинського, «немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, ніж учителі».

Творчість — це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне, навіть суспільно-унікальне. Проведений  воркшоп для педагогів ЗДО підтвердження цьому.

Давня народна мудрість каже: «Дорогу долає той, хто не стоїть на місці». Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може завершуватися. Костянтин Ушинський зазначав, що «учитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель».

Воркшоп –  майстерня

за темою: «Збагачення сенсорного досвіду дітей переддошкільного віку» вихователя Перфілової О.С.

 ««Ніколи не кладіть у ваші думки те, чого не було у ваших руках.

Перед тим, як дати дитині розумову роботу, необхідно дати їй можливість попрацювати руками».
М.Монтессорі.

  Мета:    допомога учасникам отримати конкретні навички  з методики Марії Монтессорі, щодо сенсорного розвитку малюків з використанням дидактичних матеріалів, які виготовлені вихователем з підручних матеріалів та адаптовані до використання в умовах дитячого закладу і вдома для роботи батьків з  дітьми.

Матеріали та обладнання:

1). Мотузка для білизни, дзвіночки на кожного учасника.

2). Конверт для листів, прищіпки, кошик для прищіпок.

3). Лійка для квітів – 2 шт., іграшка чайник – 2шт., воронка, ківшик, миски – 3шт., рідке мило, паперові рушники.

4). Кольорове тісто, кухонні дощечки, виделки, ложки – за кількістю учасників, зразки з малюнками.

5) Таця, виделка, ложка, тарілка з порошком для чищення посуду, губка для посуду, миска з теплою водою, м’яка серветка – на кожній таці, серветка для прибирання, вологі серветки.

6). Миска з теплою водою, яблука, кухонні щипці.

7). Таця, миска з нарізаними жовтими нитками, виделка, тарілка.

8). Тарілки з різнокольоровими нитками(зелені, оранжеві, червоні), тарілка з «котлетами» з поролону, лопатка, кухонні щипці, велика ложка, ситечко.

9). Ватман, товкучки з різними малюнками основи, різнокольорові фарби, зразки малюнків, тарілки для фарби, широкі пензлі, серветки, стаканчики для пензлів, вологі серветки, таця.

Столи,  флешка з аудиозаписом та презентацією.

Хід заходу:

  • Перед початком воркшопу учасникам пропонується можливість оглянути виставку дидактичних ігор і посібників «Граємо з тим що під рукою».
  • Перегляд презентації з досвіду роботи «Ігри на кухні» з елементами методики Марії Монтессорі.

Вступна частина

-Доброго дня, шановні коллеги. В зв’язку з впровадженням в систему роботи дошкільного закладу Базового компонента дошкільної освіти, який  проголошує ідею формування конкретної дитини як носія особистісного досвіду та індивідуальності, перед нами, педагогами, встала потреба знайти технологію, яка б допомогла здійснити саморозвиток дитини з раннього віку. Оскільки, основний принцип документа – не вчити, а розвивати і виховувати закладене в дитині природою, допомагаючи їй пізнавати навколишній світ через те, що їй близьке, через гру.

Тому на сьогоднішній зустрічі я хочу звернути вашу  увагу на можливість використання деяких положень педагогічної системи  М. Монтессорі, яка розглядала сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості.

 Педагогічна система  М. Монтессорі допомагає здійснити розвиток дитини через систему сенсорних матеріалів, які побудовані за принципом: від простого до складного, з розвитком окремих сфер відчуттів (слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу). Цей матеріал спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядкувати враження з навколишнього світу, крім

того дає дитині можливість повторити вправи, посильні для її віку, розвиває самостійність.

Сенсорне виховання створює необхідні передумови для формування психічних функцій, що мають провідне значення для можливості подальшого навчання.

Тому в свою педагогічну роботу з дітьми переддошкільного віку, я вже багато років  впроваджую елементи методики М. Монтессорі, і поставила собі мету:

  • Створити необхідне розвивальне середовище для самовиховання, саморозвитку та самонавчання дітей переддошкільного віку
  • Напрацювати добірки ігор та вправ для формування сенсорно пізнавальної активності дітей.

Також для мене у роботі одним з головних аспектів є педагогічна просвіта батьків. Багато батьків вважають, що для розвитку дитини потрібні коштовні іграшки та спеціальне обладнання, я намагаюсь переконати їх в зворотному. Зараз ми з вами це доведемо.

Сьогодні  я вам розповім, а ви самі спробуєте  як можна використати  для розвитку дитини звичайні речи, які є в кожному домі.

Основна частина:

  • До нас прийшов лист від бабусі Олени, в зв’язку з карантином дитсадки не працюють, школи на канікулах. У неї багато онуків. Зараз ми з вами перетворимося на листоношу. Беріть у кошику прищіпки і ставайте в коло. У  прищіпки є ніжки і ротик. Натискаємо на ніжки, ротик – відкривається. Відпускаємо ніжки, ротик – закривається. Зараз ми будемо передавати лист один  одному.

Вправа «Листоноша»

Мета: вчити тримати предмет за допомогою прищіпки, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.

Словник: прищіпка, лист, тримати

Як працювати з матеріалом: учасники воркшопу стоять в колі, тримаючи в правій руці прищіпку. Ведуча тримає предмет (конверт, шматочок картону чи фетру і т.д.) прищіпкою. Учасник гри підносить прищіпку до вільної сторони предмета натискає на ніжки прищіпки захвачує предмет передаючи конверт наступному гравцю.

-Подивіться, що вона пише (прочитати лист). Молодці, лист ми прочитали. Треба їхати.

Музична вправа «Автобус» (флешка)

-Виходьте з автобуса, дівчатка.  Бабусина хата далеченько. Навкруги калюжі, стежка вузенька.

Вправа: «Ходьба по овалу»

Мета: координація рухів, тренування рівноваги.

Як працювати з матеріалом:ведучий пропонує пройтися по овальній доріжці (простір між двох викладених на підлозі мотузок на відстані 9 – 10 см.). Ведучий слідкує за правильною постановою ніг.

-Ось і хата бабусі Олени. Дзвоніть в дзвіночок і закривайте очі.

(вдягнути фартух, окуляри).

-Доброго дня, дівчатка! Як добре, що ви приїхали. Заходьте до хати.

-Ви прийшли в з вулиці. Що треба зробити? (помити руки). У моїй  хаті вода з крану не тече. Миємо руки ось так –  зараз ви по черзі будете допомагати одне одному мити руки.

Вправа «Миємо руки»

Мета: навчитися переливати воду, розвиток координації рухів, уваги, пам’яті, ознайомлення з властивостями рідини, підготовка до письма.

  • Переливати з лійки для квітів в миску.
  • Поливати руки   за допомогою іграшкового чайника.
  • Переливати воду в воронку

Як працювати з матеріалом:

1). Учасники стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, лійка для квітів з водою (для кожного учасника), паперові рушники, рідке мило. Один учасник  капає  на руки рідке мило і намилює їх, другий – бере лійку та поливає на руки людини, яка стоїть перед нею. Коли вода закінчується. Руки витирають  паперовим рушником і викидають його в кошик.

2). Поливати  руки   за допомогою іграшкового чайника.

3). Учасники стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, ківш та воронка, паперові рушники, рідке мило. Один учасник капає  на руки рідке мило і намилює їх, другий бере в одну руку ківш з водою, в другу воронку та поливає на руки людини, яка стоїть перед нею, переливаючи воду через воронку.

Фізкультхвилинка «Руки мити»

– Руки в нас чисті. А зараз ми підемо на кухню. Сідайте до столу. Прянички я зробила, а прикрасити не встигла. Допоможіть.

Вправа «Малювання виделкою та ложкою»

Мета: вправляти дітей у малюванні нетрадиційною технікою  – виделкою та ложкою по тісту, розвивати вміння тримати столові прибори, дрібні м’язи руки, фантазію, окомір. Підготовка руки до письма.

Як працювати з матеріалом: учасники сидять за столом перед ними лежать кухонні дощечки з різнокольоровим тістом, виделки, ложки. В середині стола лежать фото з зразками малюнків. Учасник вибирає малюнок і починає витискати малюнок за допомогою виделки, чи ложки

– Ложки і виделки після малювання забруднилися, треба їх почистити.

Вправа «Чистка метала»

Мета: координація рухів, чистка предметів з металу.

Як працювати з матеріалом: на таці стоять: ємність з чистячим   засобом, тарілка з кухонною губкою, миска з водою, зліва лежить виделка чи ложка, справа – серветка.

-Беремо в ліву руку ложку(виделку), правою рукою беремо з тарілки губку, набираємо на неї небагато засобу і починаємо акуратно м’якими рухами проводити губкою по поверхні ложки(виделки). Потом  кладемо губку на тарілку, опускаємо ложку(виделку) в миску з теплою водою.

Поліруємо ложку (виделку) серветкою.

-Дівчатка,   я  приготувала спагетті, але не розклала по тарілках. Беріть свої чисті виделки та ложки і будемо викладати  їжу на тарілки. Вибирайте собі тарілку до вподоби.

Вправа: «Спагеті»

Мета: вправляти в користуванні виделкою, тримаючи її трьома пальцями рук. Підготовка руки до письма.

Як працювати з матеріалом: на  підносі стоять 2 тарілки: тарілка с нитками жовтого чи білого кольору (довжиною 20 -25 см),  порожня тарілка, лежить виделка.

– Працювати будемо так. Беремо виделку в праву руку, опускаємо в тарілку і коловими рухами накручуємо «спагеті» на виделку, переносимо виделку в порожню тарілку і починаємо розкручувати, звільняючи її від «спагетті».

-Треба спагетті полити соусом, посипати сиром покласти салат, моркву.

Вправа: «Зроби собі пасту»

Мета: вчити користуватися різними столовими приборами (ложкою, кухонними щипцями, маленьким ситечком). Розвивати координацію рухів, самостійність.

Як працювати з матеріалом: на столі стоять тарілки з нитками різного кольору і розміру, біля кожної тарілки лежить кухонне приладдя.

а) тарілка з зеленими нитками (салат), стоїть на столі, біля неї лежать кухонні щипці.

б) тарілка з оранжевими нитками(морква) стоїть на столі, біля неї лежить ложка.

в) тарілка з червоними нитками «помідори» стоїть на столі, біля неї лежить маленьке ситечко.

г) тарілка з «котлетами» стоїть на столі, біля неї лежить лопатка.

д) тарілка з «яєчнею» стоїть на столі, біля неї лежить силіконова лопатка

Учасники  беруть в руки свої тарілки, на яких лежать «спагеті» і обходячи стіл поступово накладають на свою тарілку елементи «страви», використовуючи різне кухонне приладдя.  

-А ще в мене є яблучка,   яблука помила, але ще не витягла. Треба їх дістати.

Вправа «Яблуко в мисці»

Мета: вчити користуватися щипцями для переносу предметів, формувати поняття: великий, маленький. Розвивати м’язи рук, координацію рухів.

Як працювати з матеріалом:  миска з яблуками, які плавають у воді стоїть на столі, рядом стоїть порожня миска.   Учасник бере кухонні щипці так, щоб великий палец був основою щипців, а вказівний і середній могли здійснювати натискуючи рухи. Захопити одне яблуко щипцями    перекласти у порожню миску.

-Дуже гарний обід ми з вами приготували, все розклали та достали.

-Ой,  а мої онуки  розкидали іграшки  на підлозі, треба  прибрати.

Вправа: «Помпони і прищіпки»

Мета: вчити переносити предмети за допомогою прищипки,  формувати знання про основні кольори, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.

Як працювати з матеріалом:  на підлозі лежать різнокольорові помпони, стоять миски  червоного, синього, жовтого, зеленого, фіолетового кольору. На столі стоїть кошик з прищипками  червоного, синього, жовтого, зеленого, фіолетового кольору. Учасники вибирають собі прищипку, бере в праву руку прищіпку підносить до помпона, натискає на ніжки прищіпки захвачує попон і переносить його до кошика. Кладе в неї помпон.

Заключна частина:

  • Спасибі вам, дівчатка, за допомогу. Без вас я би не впоралася. На згадку про нашу чудову зустріч давайте намалюємо картину. А малювати будемо ось таким приладом – товкучками для картоплі. Розгляньте зразки малюнків. Виберіть собі «пензель».

Малювання  з використанням нетрадиційною техніки

Мета: вправляти у малюванні нетрадиційною технікою  – кухонною товкучкою,  металевою губкою, силіконовою губкою, формувати знання про основні кольори, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів. Розвивати нестандартне мислення, креатив, творчість, фантазію. Виховувати інтерес до спільної творчості.

1 варіант: щоб почати намалювати потрібно  взяти товкучку в ліву руку основою вверх, в праву руку  трьома пальчиками пензлик змочений в фарбу. Змазати основу товкучки і прикласти до паперу. 2 варіант: взяти товкучку в праву руку, вмочити її у  фарбу, а потім прикласти до паперу.

Після роботи скласти товкучки на тацю, пензлі промити водою, просушити поставити в стаканчики.

-Яка гарна картина. Давайте дамо їй назву. Дякую вам!

Рефлексія «Відкритий мікрофон».

Відвідувачі інвенту висловлюють свої враження та почуття.

« Гаджети в житті дитини: за і проти».

В закладі розглядаються проблеми, які постали перед педагогами та батьками останнім часом: місце  ґаджетів   у житті дитини, переваги сучасних медіадидактичних засобів, використання ІКТ в освітньому процесі, запобігання комп’ютерної залежності.

Сім’я та дитячий садок  –  два  виховних осередки, у кожному з яких дитини отримує  потрібний життєвий досвід. І лише разом ми можемо  створити оптимальні умови для входження маленької дитини у великий світ.

 

 

 

 Невідоме поруч – оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям.

    Дитина є природним дослідником  навколишнього світу. Світ відкривається дитині через  його досвід, особисті почуття, дії. Дошкільник досліджує, все, що можна дослідити за допомогою  рук,язика, носа. Він радіє навіть найменшим відкриттям. Діти дошкільного віку є по своїй природі цікавими дослідниками навколишнього світу. У дошкільному віці розвивається потреба знань вивчення цього світу, яка знаходить відображення у вигляді пошуково-дослідницької діяльності , спрямованої на відкриття нового, і  яка розвиває продуктивні форми мислення. Дослідна діяльність принципово відрізняється від будь-якої іншої діяльності, тим що в ході експерименту все уточнюється та доводиться. У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.

Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у світі природи. Адже під час досліду дитина сама розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв’язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв’язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.

Організація освітнього процесу в нашому дошкільному за­кладі базується на моделі особистісно орієнтованої взаємодії педа­гогів з вихованцями, яка дає змогу дітям реалізувати свої пізна­вальні потреби. Аналізуючи організацію практичної діяльності з ді­тьми різного віку, ми дійшли ви­сновку, що необхідно активізувати саме роботу пошуково-дослідниць­кого змісту. Адже ефективність освітнього процесу безпосередньо залежить від емоційного забарвлення діяльності, чуттєвого досвіду та від усвідомлення кожною дитиною своїх можливостей — невід’ємних складових дитячого експериментування Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. Знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв’язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників. На нашу думку це найкращій метод активізації пізнавальної активності дітей та професійної майстерності вихователів

Дитяче експериментування є одним з методів навчання та розвитку естественнонаукових уявлень дошкільників. В ході дослідницької діяльності дитина вчиться спостерігати,розмірковувати,порівнювати,відповідати на запитання, робити висновки, встановлювати причино – наслідковий   зв’язок,виконувати правила безпеки.

Щодня сучасна людина потрапляє під інформаційний шквал. Щоб опрацювати отриману інформацію, їй необхідно воло­діти певними вміннями та пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдоскона­лення роботи з пізнавального розвитку дошкільників.

Уже у дошкільному віці помітно підвищуються можливості пізнавальної діяльності, зростає пізнавальна активність дітей, яка може бути реалі­зована через пошуково-дослідницьку діяльність, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти світ шляхом спостереження та експериментування. Адже саме цей вид діяльності вдало поєднує чутливість і діяльність, які є основою розу­мового розвитку дошкільника.

Василь Сухомлинський говорив: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу».

«Чому йде сніг? Чому вода мокра? Чому полум’я гаряче? Чому повітря невидиме? А що буде зі снігом, якщо його розтопити? А куди дівається дощова вода?»

Ці та багато інших цікавих та корисних запитань задають дошкільнята з самого раннього віку. Саме вік «чомучок» і розпочинає подорож малюка у світ пізнання навколишньої дійсності. А тому завдання педагога допомогти дитині на цьому нелегкому шляху.

Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші в її уявленні ці картини, тим глибше осмислює вона закономірності природи».

 Завдання пізнавального розвитку в пошуково-дослідницькій діяльності:

– створити умови для розвитку пізнавальних психічних процесів дошкільників;

–   активація розумових операцій;

–   організація та проведення пошуково-дослідницької діяльності;

– виховання ініціативності, кмітливості, допитливості, критичності, самостійності;

–   розширення знань дітей про довкілля;

–  розвиток діалектичного мислення, тобто здатності бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей;

– формування  у дітей здатності креативно використовувати знання та власний дослідницький досвід.

Для засвоєння об’єму знань, визначеного Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами, необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, педагог вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають.  Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі – “Що відбувається і чому так відбувається?”

 Етапи пошукової діяльності:

 Перший  етап — підготовка до пошукової діяльності в природі —  спрямований на виявлення   знань  дітей, про певні об’єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого.

Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань.  Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту.

Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками.

Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.

Пошуково-дослідницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:

  • від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід;
  • врахування особливостей певної пори року;
  • доведення експерименту до кінця;
  • повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об’єкт або явище;
  • обов’язковий підсумок результату досліду;
  • виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків;
  • виконання правил безпеки при проведенні дослідів.

Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей.   Ефективність освітнього процесу безпосередньо залежить від емоційного забарвлення діяльності, чуттєвого досвіду та від усвідомлення кожною дитиною своїх можливостей — невід’ємних складових дитячого експериментування Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу.

Комплексне використання дитячого експериментування у різ­них сферах життєдіяльності дошкільників дало змогу максимально реалізувати потребу наших вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.

Діти дуже люблять експериментувати. Це пояснюється тим, що їм властиве наочно-дієве і наочно-образне мислення, і експериментування, як ніякий інший метод, що відповідає цим віковим особливостям.
У дошкільному віці він є провідним, а в перші три роки – практично єдиним способом пізнання світу.

Організація освітнього процесу в нашому дошкільному за­кладі базується на моделі особистісно орієнтованої взаємодії педа­гогів з вихованцями, яка дає змогу дітям реалізувати свої пізна­вальні потреби.

Дитяче експериментування є одним з головних методів навчання та розвитку естественнонаукових уявлень дошкільників, є ефективним засобом інтелектуального розвитку, має  позитивний вплив на  емоційну сферу дитини, впливає на розвиток творчих здібностей. Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. Знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність.